Пам'яті Олександра Понька присвячується

Олександр Іванович Понько народився 6 грудня 1980 року. У 1987 році Саша пішов до 1 класу Новобиківської середньої школи.Ріс товариським, добрим хлопчиком. Рано втратив батька, тому був не по - дитячому хазяйновитим, розсудливим, відповідальним. В початкових класах добре навчався, любив уроки математики та фізичної культури.

" Саша був хорошим хлопцем, - пригадує і класний керівник Зінаїда Микитівна Ягола, - з усіма в класі дружив, підтримував при потребі. З великою шаною ставився до матері та бабусі, любив сестричку. Для них він завжди був опорою. Домашня чоловіча робота рано лягла на його плечі, та Саша ніколи не нарікав, сприймав як належне." 

Після школи Олександр проходив службу в Збройних Силах України. Потім одружився. Радів своїм двом донькам і сину. Брав участь в АТО на сході.

При зустрічі ніколи не проходив мимо, завжди цікавився, як справи, здоров'я, пригадував історії з шкільного життя.

З початком повномасштабної війни Олександр за власним бажанням пішов боронити рідну землю. Був кулеметником.

Побратими згадують Олександра як мужнього бійця,завжди готового прийти на допомогу, сильну й сміливу людину з почуттям гумору , для якої честь і справедливість були на першому місці. 

Зінаїда Микитівна пригадує, як зустріла Сашу, коли він був на ротації в коротенькій відпустці і на запитання" Як справи?" почула у відповідь:" Все нормально".

28 серпня Олександр Понько загинув, до останнього подиху захищаючи рідну Україну.

Світла пам'ять і вічна шана нашому Герою. Пам'ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Пошли йому, Боже, спокій, а Україні Перемогу.

Перша вчителька Олександра Понька Снітко Лариса Михайлівна